Онтологічний кабінет дослідження життя та творчості Тараса Шевченка в середовищі науково-освітнього порталу KOBZAR.UA: Монографія
С. О. Довгий, О. Є. Стрижак, Т. І. Андрущенко, С. А. Гальченко, Л. С. Глоба, А. В. Гончар, О. В. Копійка, В. М. Кудляк, К. В. Ляшук, М. А. Попова, В. В. Приходнюк, Г. Ф. Семенюк, О. М. Трофимчук, Н. І. Поліхун, К. Г. Постова. Київ : Інститут обдарованої дитини, 2016. 175 с.
ІSBN 978-966-2633-81-8

Матеріали монографії орієнтовано на усіх, хто цікавиться сучасними методами та засобами опрацювання, вивчення та дослідження великих інформаційних масивів, які за змістом відображають історико-культурну спадщину Т. Г. Шевченка. У пропонованій монографії представлено виклад, визначення та формування знань в області системно-онтологічного аналізу предметної області та формування на його основі інформаційних моделей формалізації та представлення знань з історії та культури України в середовищі геоінформаційних систем на основі надсучасних мережних середовищ вивчення та дослідження об’єктів пам’яток.

Для викладачів, методистів та учнів позашкільних та середніх навчальних закладів. Може бути також використано викладачами для організації навчально-дослідницької діяльності учнів та усіх, хто прагне самостійно опанувати основи створення сучасних мережевих інформаційних технологій та систем.

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ в ОТОЛОГІЧНОМУ КАБІНЕТІ 6
1.1. Дослідницькі уміння та навички 10
1.2. Організація процесу дослідження 23
1.3. Демонстрація результатів дослідження 37
РОЗДІЛ 2. ОНТОЛОГІЧНИЙ КАБІНЕТ УЧНЯ 46
2.1. Онтологічні системи – основні поняття та визначення 46
2.2. Таксономія – базис онтологічної системи 49
2.3. Інструменти онтологічного кабінету учня 59
РОЗДІЛ 3. ТАКСОНОМІЧНА ВІРТУАЛІЗАЦІЯ МУЗЕЇВ 80
3.1. Онтологічні характеристики е-сценаріїв 85
РОЗДІЛ 4. ОНТОЛОГІЯ ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА. НОВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ТА
ДОСЛІДЖЕННЯ 92
РОЗДІЛ 5. ФОРМУВАННЯ ОНТОЛОГІЇ ШКІЛЬНОЇ ВІРТУАЛЬНОЇ СВІТЛИЦІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА 115
5.1. Пошук та аналіз інформаційних ресурсів 116
5.2. Формування класів термінів 121
5.3. Графічне подання таксономії у вигляді графа 124
5.4. Контексти таксономій 127
РОЗДІЛ 6. ФОРМУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ЗD-ПАНОРАМ 141
6.1. Теорія та фотозйомка 142
6.2. Нодальна точка і паралакс 144
6.3. Зйомка панорам 149
6.4. Об’ єднання фотографій в панораму 151
6.5. Редагування проекцій і створення ЗD-панорами 160
6.6. Формування інтерактивної Зеї панорами 163
ВИСНОВОК 170
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 171