Кафедру етики та естетики було відкрито у 2008 році з метою створення єдиного наукового, навчально-методичного та організаційного центру морально-естетичної освіти та виховання студентів університету. Кафедра має загальноуніверситетський статус. Нагадаємо, що упродовж останніх п’ятдесяти років етика та естетика викладались в рамках навчальних програм кафедри культурології (назва кафедри за вказаний період декілька разів змінювалась).
Фахівці кафедри успішно викладають дисципліни «Етика» та «Естетика» для всіх спеціальностей університету, а також спеціалізовані дисципліни та спецкурси: «Образотворче мистецтво», «Філософія культури», «Етика науковця», «Етика бізнесу», «Етика та професійна етика», «Етико-естетична традиція в українській педагогіці». Спецкурс «Етико-естетична традиція в українській педагогіці» особливо актуальний в процесах гуманітаризації сучасної освіти: цей курс покликаний дослідити ґенезу етико-естетичної традиції в історії української академічної педагогіки, що сприяє зацікавленню студентів історією вітчизняної духовної культури.
На виконання рішення Вченої ради університету від 29.06.2011р. з метою модернізації практичної складової навчального процесу як невід’ємної ланки освітньо-професійної програми підготовки високоосвіченого фахівця запроваджена навчальна культурологічна практика для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» обсягом 6 кредитів, яку проводить кафедра етики та естетики у партнерстві з кафедрою культурології.
За ініціативи професора, завідувача кафедри Андрущенко Т.І. на кафедрі започаткована і підтримується упродовж шести років традиція проведення виїзних науково-практичних конференцій спільно з іншими науково-творчими установами. Для їх проведення обираються місця, пов’язані зі славетними сторінками історії української культури.
Враженнями від перегляду нової експозиції Національного заповідника «Могила Т.Г. Шевченка» у м. Каневі викладачі кафедри обмінялися з відомими дослідниками творчості Кобзаря, художниками, літературознавцями під час круглого столу «Тарас Шевченко у сучасному духовно-культурному просторі» (жовтень, 2010р.). У процесі обговорення піднімались питання етики музейної справи, реконструкції та збереження автентичності культурної спадщини, кризи духовності у різних сферах культурно-суспільного життя.
Спільно з колегами Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди колективом кафедри у травні 2012 року проведена науково-практична конференція «Семантика культури ХХІ століття та особливості сучасної музейної мови» у місті Переяслав-Хмельницький. Після жвавого обговорення проблем динаміки формування знаково-символічної системи України.
Учасники конференції «Тарас Шевченко у сучасному духовно-культурному просторі» біля хати Івана Ядловського – доглядача могили Т.Шевченка у м. Каневі, 2010 рік. Учасники науково-практичної конференції «Чернігівщина у духовній спадщині України», м. Чернігів, 2013 рік.
Винятково цінною у пізнавальному плані стала науково-практична конференція «Чернігівщина в духовній культурі України» (червень 2012 року). Учасники мали змогу обмінятися науковим досвідом зі співробітниками Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній».
Абсолютно нестандартною за атмосферою стала науково-практична конференція «Рецепції Живої етики в Україні» (жовтень, 2013 р., Київ – Біла Церква). Обговорення шляхів формування духовності майбутніх педагогів у контексті своєрідного вияву живої етики у тенденціях сучасної вітчизняної культури спонукало до оптимізму та світлої замріяності.
Спільно з відділом образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, Музеєм книги і друкарства України, Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв у місті Яготин була проведена науково-практична конференція «Етико-естетичний потенціал української культури: традиції та сучасність» («Культурно-мистецькі пам’ятки Яготина»). У тематиці доповідей домінували постаті Тараса Шевченка та Катерини Білокур. Крім того, незабутнє враження на учасників конференції справило відвідування Яготинського державного історичного музею, музею «Флігель Тараса Шевченка» та музею-садиби Катерини Білокур у селі Богданівка.
Заходи кафедри етики та естетики завжди вирізняє атмосфера невимушеного творчого спілкування, активного обміну думками, щирої зацікавленості. Характеризуючи кадровий склад кафедри, слід підкреслити поєднання досвідчених і молодих викладачів, що плідно впливає на науковий та творчо-педагогічний процес і є корисним для міжособистісного спілкування. Простежимо творчі біографії викладачів кафедри, окресливши коло наукових інтересів, основні здобутки та риси індивідуальних портретів.
Очолює кафедру доктор філософських наук, професор, заслужений працівник культури України Тетяна Іванівна Андрущенко.
Після закінчення у 1975 році історичного факультету Київського педагогічного інституту імені М.О. Горького (нині НПУ імені М.П. Драгоманова) доля привела Тетяну Іванівну до Національного музею Тараса Шевченка. У цьому закладі вона пройшла посадові сходинки від наукового співробітника до заступника генерального директора з наукової роботи. Тривале перебування в атмосфері досліджень багатогранної постаті Великого Кобзаря зіграло для пані 190 Тетяни роль своєрідної творчої матриці, визначивши палітру наукових інтересів і педагогічних уподобань. Це красномовно засвідчують наступні факти.
У 1998 р. Тетяна Іванівна захистила кандидатську дисертацію на тему: «Українська культурна традиція та її роль у формуванні світоглядних орієнтацій сучасної молоді (соціально-філософський аналіз на матеріалах творчості Тараса Шевченка)». Докторська дисертація на тему «Естетичне як соціокультурний феномен (філософсько-історичний аналіз)» була захищена у 2008 році. Серед наукових здобутків Тетяни Іванівни понад 100 наукових праць з проблеми філософії культури, естетики, Шевченкознавства, музеєзнавства, історії української культури, образотворчого мистецтва.
У 2007 році опубліковано монографію «Феномен естетичного (філософсько-історичний аналіз)» а у 2011 році – «Проблема естетичного в культурі. Матеріали до спецкурсу» . Тетяна Іванівна – співавтор навчального посібника «Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи» (2009 р.), редактор і автор розділу навчального посібника для педагогів «Естетика» (2014 р.), написаного колективом кафедри за її ініціативою.
Крім того, Тетяна Іванівна постійно бере участь у міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, здійснює керівництво науковою роботою аспірантів, є членом двох спеціалізованих вчених рад НПУ імені М.П.Драгоманова, входить до складу редакційних колегій фахових видань, регулярно виступає офіційним опонентом кандидатських і докторських дисертацій.
Заступник завідувача кафедри – Дорога Алла Євгенівна, кандидат філософських наук, професор кафедри етики та естетики. Алла Євгенівна – випускниця філософського факультету Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (1977 р.), аспірантури по кафедрі етики та естетики філософського факультету КДУ імені Т.Г. Шевченка. У 1983 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену критичному аналізу концепції міфотворчості у сучасній західноєвропейській естетиці.
З 1 липня 1983 року Алла Євгенівна працює в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (з 1983 по 2008 рр. доцентом кафедри культурології, з 2008 по сьогодні – доцентом, професором кафедри етики та естетики). За роки роботи в університеті пані Алла викладала курси «Естетика», «Етика та естетика», «Українська та зарубіжна культура» в усіх без виключення інститутах університету, а також спецкурси з проблем західноєвропейської естетики ХХ століття для студентів-істориків та майбутніх фахівців з іноземної філології.
Знаковим для творчої біографії Алли Євгенівни став наступний фрагмент її науково-педагогічної діяльності. На прохання адміністрації Вищого мистецького коледжу Київської дитячої Академії мистецтв вона розробила авторську програму з основ української культури для дітей молодшого шкільного віку, що була впродовж трьох років апробована нею на музичному, театральному, хореографічному та образотворчому факультетах вказаного навчального закладу. Цей дотик філософа до витоків народної культури призвів до багаторічної наукової розвідки основ національно-культурного виховання, суті його традиційності та вилився в результаті у понад сорок статей і авторську монографію «Естетична традиція національної духовної культури: методологічний аспект» (2010 р.).
Всього у творчому доробку Алли Євгенівни понад 60 наукових праць, серед яких написані у співавторстві навчальні посібники «Українська та зарубіжна культура» (2001 р.), «Культурологія» (2003 р.), «Естетика» (2014 р.) – розділи «Предмет естетики», «Естетична свідомість». Значну частину часу Алла Євгенівна присвячує позалекційній роботі зі студентами і як результат – їх вдалі виступи на студентських конференціях з подальшою публікацією матеріалів. Прикметною рисою Алли Євгенівни є несподіване, як для філософа, поєднання емоційно-експресивної манери з глибиною аналітики і афористичною точністю визначень.
Дорога Алла Євгенівна нагороджена знаком «Відмінник освіти України» (2003 р.), медалями, грамотами, подяками.
Біля витоків історії кафедри стояв і кандидат філософських наук, доцент Магеря Олег Петрович, незмінний за шість років наш профорг. У 1973 році пан Олег закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. 1988 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Інтернаціоналізація радянської
обрядовості як культурно-історичне явище».
У творчому доробку Олега Петровича понад 60 наукових статей, написані у співавторстві підручники «Релігієзнавство», «Українська і зарубіжна культура» (2001 р.), друге видання – 2003 рік, навчальний посібник «Православ’я: український вимір» (2004 р.), науково-пу-бліцистична праця «З людьми, богом і Україною» (2006 р.). Зацікавлено, з повною віддачею Олег Петрович працює з дипломниками та аспірантами. Він належить до людей, яких зазвичай називають «ходяча енциклопедія». Особливо це стосується таких галузей знання, як етика, соціальна філософія, історія України, релігієзнавство, історія філософії. Одразу підкреслимо щире бажання Олега Петровича скарбами своїх знань ділитись зі студентами, аспірантами, викладачами кафедри. Пан Олег уважно стежить за книжковими новинками і постійно збагачує свою прекрасну бібліотеку.
Коло його наукових зацікавлень складають: феномен духовності у загальнокультурному плані, проблеми релігійної етики. Серед нагород Олега Петровича – знак «Відмінник освіти України» (2003 рік), знак Академії педагогічних наук України «Костянтин Ушинський» (2009 рік).
З моменту заснування до 01.06.12 р. на кафедрі працювала доктор філософських наук, професор Юлія Віталіївна Юхимик. Пані Юлія у 1983 році закінчила історико-теоретичний факультет Львівської державної консерваторії імені М.В. Лисенка за спецальністю «Музикознавство», а в 1990 р. Юлія Віталіївна захистила кандидатську дисертацію на тему «Проблема асоціативності в мистецтві» за спеціальністю «естетика», тривалий час викладала естетику на кафедрі гуманітарних наук Вищого державного музичного інституту імені М.В. Лисенка, 2004 року закінчила докторантуру по кафедрі теорії та історії культури Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Як результат – публікація монографії «Мімезис: естетико-мистецтвознавчий аналіз засадничого принципу класичного мистецтва»(2005р.) та захист докторської дисертації «Естетико – мистецтвознавчий аналіз міметичного способу художнього творення: історична динаміка класичного мистецтва» (2011 р.).
Всього у творчому доробку Юхимик Ю.В. понад 60 наукових праць. Юлія Віталіївна цікаво викладала естетику, авторські спеціалізовані навчальні курси «Історія образотворчого мистецтва», «Історія музики», «Історія музеїв світу» для студентів Інституту філософської освіти і науки, систематично працюючи над розробкою та вдосконаленням науково-методичного забезпечення зазначених курсів. Вона успішно керувала написанням дипломних та магістерських робіт, дисертаційними дослідженнями аспірантів.
Запам’яталася цікава риса. Пані Юлія зберігає вірність першому у житті диплому музичного училища за фахом «диригент хору», працюючи церковним регентом паралельно з викладацькою діяльністю. Все, зазначене вище, красномовно характеризує Юлію Віталіївну як багатогранну творчу особистість, шанованого викладача нашого університету.
З червня 2012 року Юлія Віталіївна працює професором кафедри дизайну і реклами, але продовжує викладати естетику студентам Інституту педагогіки і психології, а майбутнім культурологам – названі вище спеціалізовані курси з історії мистецтва. У колективному навчальному посібнику з естетики, що вийшов друком року, їй належать розділи «Естетичні категорії» та «Естетичні теорії ХVII – XIX століть».
З вересня 2011 року до колективу кафедри приєдналась кандидат педагогічних наук, доцент Олена Анатоліївна Лобанчук. Родзинка пані Олени – в нетиповому поєднанні музично-педагогічної (Ніжинський державний педагогічний інститут імені М.В. Гоголя, 1986 р.) і психологічної освіти (Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів імені Б.Грінченка, 1998 р.). Не дивно, що в її особі кафедра одержала вдумливого виваженого педагога з індивідуальним підходом до кожної аудиторії, людину рідкісної самоорганізації та відповідальності.
У 2008 році Олена Анатоліївна захистила кандидатську дисертацію на тему «Інтеграція видів художньої діяльності як засіб розвитку мовлення». Цьому передував багаторічний напружений педагогічний експеримент, основною творчою базою якого була Київська дитяча Академія мистецтв. Цьому унікальному закладу Олена Анатоліївна віддала 14 років життя. Блискуче знання історії культури і мистецтва, досвід роботи зі школярами різних вікових категорій надає заняттям Лобанчук О.А. переконливості та глибини. В нашому університеті Олена Анатоліївна викладає курси «Естетика», «Етика», «Етико-естетична традиція в українській педагогіці», приділяючи серйозну увагу навчально-методичному забезпеченню цих курсів. Нею розроблений електронний дистанційний курс з естетики, навчальні та робочі програми.
У науковому доробку Олени Анатоліївни, крім дисертаційного дослідження, понад 30 статей, посібник «Святині рідної землі» (2008 р.), два розділи у навчальному посібнику з естетики (2014 р.), керівництво написанням випускних кваліфікаційних робіт, рецензування багатьох наукових та навчально-методичних видань педагогічних вишів України, підготовка студентів до участі в наукових конференціях.
У 2009 році ВАК України Лобанчук О.А. присвоєно другий науковий ступінь «Доктор філософії».
Олена Анатоліївна постійно бере участь у науково-практичних конференціях різного рівня. Виступи стають основою подальших наукових публікацій. Наведемо лише один приклад. Пані Лобанчук представляла НПУ імені М.П. Драгоманова на ІІІ міській науково-практичній конференції асоційованих шкіл ЮНЕСКО м. Києва «Філософські основи духовних цінностей як істина миру. Толерантність як внутрішній ресурс розвитку особистості та суспільства» (Київ, 16-19 листопада 2014 р.). Виступ присвячувався презентації збірки «Філософія інноваційної діяльності». За результатами конференції опубліковано статтю «Мистецтво жити як пріоритет століття».
Лобанчук Олена Анатоліївна нагороджена знаками «Відмінник народної освіти України» (1991р.), «Костянтин Ушинський» (2014р.).
Одночасно з Оленою Анатоліївною Лобанчук на кафедру прийшов працювати кандидат філософських наук, доцент Коннов Олександр Федорович. Пан Олександр – випускник філософського факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (1997 р.) та аспірантури по кафедрі етики, естетики та культурології того ж закладу. У 2010 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Історична динаміка художнього стилю». Олександр Федорович – переконливий приклад невипадковості вибору теми людиною. Він органічний у темі стилю, оскільки має його відчуття. Стильова єдність у всьому образі інтелігентного інтроверта: від зовнішнього вигляду (графічна чіткість силуету, стриманість кольорової гами, вишукана парасоля) до характеру текстів (лаконізм, чіткість, прискіплива точність формулювань) і манери спілкування (класична ввічливість, доброзичлива іронія).
Пан Коннов не діяч напруженого виру історичного мейнстріму, він – спостерігач з глибини філософського усамітнення. Але понад усе – самоіронія. І це прекрасно, адже наявність індивідуального стилю – ознака творчої особистості й вкрай бажана вимога для викладача естетики.
А викладає Олександр Федорович у нашому університеті не тільки естетику, а й філософію культури. Під час проведенні семінарських занять акцент робить на вивченні та обговоренні першоджерел, є прихильником особистісно-центрованого методу навчання Карла Роджерса та принципів МВОК (масові відкриті онлайн-курси) педагогіки.
Коло наукових інтересів – естетика, філософія культури, педагогічна етика. У творчому доробку – 36 наукових та науково-методичних праць. Серед останніх публікацій ? три розділи навчального посібника для педагогів «Естетика» (2014 р.). Олександр Федорович здійснює наукове керівництво дисертаційними дослідженнями аспірантів, дипломними роботами студентів, постійно виступає офіційним опонентом на захистах кандидатських дисертацій.
Бездоганний у своєму елегантно-діловому стилі представник наймолодшої генерації викладачів кафедри кандидат філософських наук, доцент Грицаєнко Петро Михайлович. Працює на кафедрі з вересня 2012 року. Випускник філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2005 р.), аспірантури по кафедрі філософії гуманітарних наук (2009 р.). У тому ж році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Гуманітарна освіта: сутність та особливості прояву (соціально-філософський аналіз)». У науковому плані Петро Михайлович тяжіє до проблеми професійної етики бізнесу, етики інформаційних ресурсів, філософії бізнесу. Є автором 15 наукових та науково-методичних публікацій та співавтором навчально-методичного посібника для педагогів «Естетика» (2014 р.).
Петро Михайлович викладає етику та естетику, використовуючи дистанційну індивідуальну роботу студентів через сучасні інтерактивні та інформаційні ресурси. Значну увагу приділяє науковій роботі студентів. Пан Петро за будь-яких обставин завжди стриманий, неквапливий, розсудливий, незамінний при рішенні організаційно-господарчих питань. То ж у стрімкому перебігу напружено-суєтних буднів маємо на кафедрі надійне чоловіче плече.
З вересня 2009 року на кафедрі працює Наталія Олександрівна Савранська. У 2005 році закінчила магістратуру Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а в 2008 році – аспірантуру по кафедрі етики, естетики та культурології. У 2008 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Етико-філософський аналіз благодійності».
Наталія Олександрівна вдумливий, вимогливий та справедливий викладач. Людина, яка завжди готова прийти на допомогу. Чесна, відкрита, безкомпромісна і водночас толерантна і терпляча. Людина з послідовною, чітко окресленою світоглядною позицією. Їй на рідкість пасує етична проблематика. Немає жодних протиріч між моральними устоями людини і її теоретичними сентенціями. Є один формальний парадокс: сильний дух живе у напрочуд тендітному тілі молодої світловолосої жінки. І тільки два безмежних озера блакитних очей видають потяг… до малярства. І це не хобі. Це потреба естетично налаштованої душі і можливість обійняти світ ще й у такий спосіб.
Потреба малювати ріднить у стінах кафедри тріо чарівних юних жінок – пані Наталію та панянок Тетяну Шульгу і Софію Скрипнікову. Тетяна Юріївна Шульга виступає на кафедрі у двох іпостасях – старшого викладача і методиста. А це означає, що вона є і вродливим обличчям кафедри, і її енергетичним «живчиком», і організаційним центром. Саме на тендітні плечі Тетяни Юріївни лягає найбільше навантаження в організації науково-практичних, навчально-методичних та мистецьких заходів кафедри. Вона працює максимально зосереджено, вправно, гнучко, блискавично знаходячи виходи зі складних ситуацій.
Звернімося до витоків науково-творчої біографії Тетяни Юріївни. У 2006 році вона з відзнакою закінчила Слов’янський державний педагогічний університет за спеціальністю «Викладач корекційної педагогіки», а у 2011 році завершила навчання в аспірантурі по кафедрі психокорекційної педагогіки НПУ імені М.П. Драгоманова. Тема дисертаційного дослідження – «Особливості психокорекційної роботи з розвитку сприймання і вербалізації казкового тексту розумово відсталими молодшими школярами».
Специфіка базової освіти і робота над такою темою сприяють концентрації уваги, загостренню реакцій при спостереженні за учнями, формують вимогливість щодо точності педагогічних дій і поведінки (жест, міміка, інтонація, слово, тембр голосу). Ці навички прислужились Тетяні Юріївні у викладанні етики, особливо при проведенні семінарських занять. Вона ефективно застосовує на заняттях методи дискусії, інсценування, проблемно-педагогічні ситуації морального змісту. Студенти Тетяни Юріївни постійно виступають на студентських конференціях з цікавими доповідями на актуальні етичні теми.
Коло наукових інтересів Шульги Т.Ю. включає проблему компенсаторної функції мистецтва у психокорекції особистості з особливими потребами, питання морально-естетичного розвитку студентської молоді, умови реалізації навчальної культурологічної практики в освітньому процесі університету, питання біоетики.
Тетяна Юріївна є автором низки наукових статей, тез доповідей на конференціях, розділу «Естетичне виховання у країнах світу» навчального посібника для педагогів «Естетика» (2014р.), розділу «Навчальна культурологічна практика в естетичній освіті педагога» колективної монографії «Естетична освіта педагога» (2015р.). Нагороджена Почесною грамотою Управліннях у справах сім’ї та молоді Донецької обласної держадміністрації (2004р.), Подякою від Благодійного фонду науки та освіти імені Г.Сковороди, медаллю «200 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка» (2014р.).
З вересня 2012 року на кафедрі працює кандидат філософських наук, старший викладач Скрипнікова Софія Віталіївна. У 2008 році закінчила Інститут філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова, а в 2011 році – аспірантуру по кафедрі культурології. Кандидатську дисертацію на тему: «Освітньо-виховний аспект соціальної доктрини католицької церкви: структура, зміст, особливості реалізації» захистила у 2012 році. Образ Софії – загадковість, вишукана граційність, екстравагантні капелюшки, дивовижна обізнаність у таємницях рослинного світу, особливо квітів, тонке відчуття природи. Коло наукових інтересів – естетична освіта педагога, релігійні етичні вчення, мистецтво модерну, конфесійні освітньо-виховні системи.
Софія Віталіївна результативно веде наукову роботу зі студентами. На лекціях і семінарських заняттях застосовує міждисциплінарний підхід, широко використовує діалогічний метод, можливості сучасних електронних освітніх ресурсів, доступу до мистецьких інституцій в режимі он-лайн.
Є автором низки наукових статей, тез, розділу «Естетичне виховання в Україні» у навчальному посібнику для педагогів «Естетика» (2014р.).
З вересня 2009 року на кафедрі працює кандидат філософських наук Ірина Валеріївна Овчаренко. У 2005 році закінчила філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а в 2008 році – аспірантуру по кафедрі релігієзнавства. Кандидатську дисертацію на тему «Естетизм ритуальних систем буддизму: зміст та функції» захистила в 2009 році.
Коло наукових інтересів Ірини Валеріївни сформувалось навколо проблеми формування естетичної культури особистості загалом та педагога зокрема. Вона розробила практичні тренінги з розвитку естетичної свідомості, зокрема естетичного почуття та естетичного смаку. Пані Ірина увійшла до колективу авторів навчального посібника для педагогів «Естетика» (2014р.).
Зараз Ірина Валеріївна знаходиться у декретній відпустці, плекаючи наше майбутнє.
З початку заснування на кафедрі за сумісництвом працюють кандидати філософських наук, доценти кафедри філософії Київського національного університету будівництва та архітектури Покотило Костянтин Михайлович і Шарипін Андрій Вікторович. Одразу наголосимо: кліше «за сумісництвом» лише юридична формальність. Цих молодих людей, різних за темпераментом, характером, стилем та світоглядними орієнтаціями, на нашій кафедрі об’єднує активна участь у всіх без виключення формах роботи, креативність при виконанні завдань, залучення до всіх проектів. Колектив віддячує хлопцям повагою, щирою приязню і сприйняттям їх у нерозривній єдності з нами.
Андрій Вікторович Шарипін – випускник фізико-математичного факультету Слов’янського державного педагогічного університету (2001 р.), закінчив аспірантуру по кафедрі філософії Київського національного університету будівництва і архітектури (2006 р.). Кандидатську дисертацію на тему «Антропологізм і когнітивна семантика»
захистив у 2008 р. Для пана Андрія характерна своєрідна фундаментальність, прагнення у всьому дійти до суті, глибоке занурення у проблеми наукової етики, феноменології, філософії свідомості, когнітивної семантики.
Велика заслуга Андрія Вікторовича у розробці та дизайні Інтернет-сайту кафедри етики та естетики, у створенні макету навчального посібника для педагогів «Естетика» (2014 р.).
Покотило Костянтин Михайлович у 1997 році закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а у 2000 – аспірантуру по кафедрі філософії Київського національного університету будівництва та архітектури. Кандидатську дисертацію на тему «Самосвідомість як предмет філософського
аналізу» захистив у 2001 році.
Костянтин Михайлович, народжений під знаком стрільця, дійсно стрімкий, всюдисущий, емоційно пластичний, психологічно гнучкий. Постійне прагнення естетичних та художніх вражень кличе пана Костянтина у мандри далекими світами. А повернення з тих поїздок – справжня подія для колективу кафедри. Щирі розповіді щедро супроводжуються демонстрацією фото та відео матеріалів. Доречно нагадати, що саме йому, шаленому меломану належить ідея спільного відвідування колективом оперних і театральних вистав. Багата скарбниця безпосередніх вражень у поєднанні з філософською аналітикою і повагою до слухачів не лишають байдужою жодну студентську аудиторію.
Як бачимо, творчий колектив кафедри етики та естетики об’єднує людей з різною базовою освітою та досвідом. Це стало запорукою розвитку різноманітних форм роботи зі студентами: проведення практичних тренінгів з розвитку моральної та естетичної свідомості, широке застосування технічних засобів навчання, можливостей сучасних електронних освітніх ресурсів, використання доступу до мистецьких інституцій в режимі он-лайн тощо. Серед форм контролю за якістю знань слід відмітити колоквіуми, написання есе, виконання тестових завдань, використання дистанційних форм оцінювання.
Свідченням систематичної індивідуальної роботи викладачів кафедри зі студентами є численні виступи останніх на конференціях різного рівня. Під час щорічних звітно-наукових конференцій студенти всіх без винятку інститутів НПУ імені М.П. Драгоманова беруть активну участь у роботі наукової секції «Етика та естетика». Крім того, кафедрою започатковано проект щорічної студентської науково-практичної конференції «Етико-естетична традиція у вітчизняній культурі» з подальшою публікацією тез виступів.
Помітною родзинкою кафедрального життя є традиція організації мистецьких виставок безпосередньо у стінах кафедри. В ці дні ауру нашого буття прикрашають «Квіти» художника Олександра Боровікова. То ж, запрошуємо!